ПОНЯТТЯ «ВІДУМЕРЛА СПАДЩИНА» ТА «БЕЗХАЗЯЙНА НЕРУХОМА РІЧ»: СПІЛЬНІ ТА ВІДМІННІ ОЗНАКИ

Анотація

В науковій статті розкрито зміст поняття «відумерла спадщина» та поняття «безхазяйна нерухома річ», вказано на взаємозв’язок та взаємодію нотаріального процесу та цивільного процесу у процедурних відносинах, які виникають в цивільному судочинстві щодо визнання судом відумерлої спадщини та передачі її у власність територіальної громади – органу місцевого самоврядування. Доведено, що юридичні конструкції «відумерла спадщина» та «безхазяйна нерухома річ» мають різний юридичний зміст, стосуються різних за змістом приватних (цивільних) відносин. Цивільний кодекс України, як основне джерело регулювання цивільних відносин, розкриває зміст лише поняття «безхазяйна нерухома річ». Разом з тим, зміст поняття «відумерла спадщина» хоча і не розкривається в цьому Кодексі, проте науково-практичний аналіз ряду статей Кодексу дозволяє виділити ознаки відумерлої спадщини. Встановлено, що норми та процедура визнання спадщини відумерлою, закріплені в чинному ЦК, є новелою ЦК від 16 січня 2003 року № 435-IV, до ЦК УРСР не містив такої процедури. Доведено, що відносини стосовно відумерлої спадщини та безхазяйного нерухомого майна регулюються Цивільним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України та іншими законами України і мають на меті перехід залишеного (покинутого) чи безвласного майна у комунальну власність на підставі рішення суду після спливу, визначеного законом строку. Такі відносини є безспірними. Разом з тим у разі виникнення спору – спір вирішуються в позовному провадженні судом. Ключова відмінність між ними полягає в наявності відомого власника в минулому (спадкоємця чи спадкодавця). Зроблено висновок, що відносини стосовно відумерлої спадщини та безхазяйного нерухомого майна регулюються ЦК, ЦПК та іншими законами України і мають на меті перехід залишеного (покинутого) чи безвласного майна у комунальну власність на підставі рішення суду після спливу, визначеного законом. Такі відносини не мають спору про право – є безспірними. Разом з тим у разі виникнення спору – спір вирішуються в позовному провадженні судом. Ключова відмінність між ними полягає в наявності відомого власника в минулому (спадкоємця чи спадкодавця). Такі відносини мають як спільні, так і відмінні ознаки. За характером є приватно-правовими (цивільними), в яких суб’єктом набуття права власності є територіальна громада.