ПРОЦЕДУРА НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ВІДУМЕРЛУ СПАДЩИНУ: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ТА ВЗАЄМОДІЯ НОТАРІАЛЬНОГО ТА ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Анотація

Актуальність статті полягає в тому, що суспільні відносини, які стосуються набуття права власності на рухоме та нерухому майно завжди були і є предметом дослідження як науковців, так і пересічних громадян. Оскільки після смерті особи – спадкодавця у більшості випадків залишається майно, яке може входити до складу спадщини. Спадкове законодавство України, як і законодавство іноземних держав, регулює відносини щодо переходу спадщини до спадкоємців. Відтак у світі загалом та в Україні зокрема спадкування відбувається за заповітом чи за законом. Разом з тим існують випадки, коли спадкоємці відмовляються від спадщини чи вони відсутні, а майно спадкодавця – рухоме та/чи нерухоме залишається нічийним (безгосподарним). В такому випадку з метою збереження спадщини залучаються нотаріуси. Натомість повноваження нотаріуса не обмежуються тільки охороною спадкового майна, але й нотаріус надає суду докази для визнання спадщини відумерлою. Метою статті є розкриття процедури набуття права власності на відумерлу спадщину, виявлення взаємозв’язку та взаємодії нотаріального та цивільного процесу при реалізації цих процесуальних відносин. В науковій статті розкрито зміст поняття «відумерла спадщина», вказано на взаємозв’язок та взаємодію нотаріального процесу та цивільного процесу у процедурних відносинах, які виникають в цивільному судочинстві щодо визнання судом відумерлої спадщини та передачі її у власність територіальної громади – органу місцевого самоврядування. Доведено, що в юриспруденції взаємозв’язок та взаємодія нотаріального процесу та цивільного процесу у процедурних відносинах, які виникають в цивільному судочинстві щодо визнання судом відумерлої спадщини та передачі її у власність територіальної громади, доцільно позначати терміном «цивілістичний процес». Відтак підтримано наукові висновки щодо існування цивілістичного процесу в юриспруденції України. Вказується на те, що термін «цивілістичний процес» не є законодавчо визначеним, він відсутній у жодному законодавчому акті України, однак використовується в юридичній літературі. Доведено, що нотаріус надає суду основні докази у справі щодо визнання судом відумерлої спадщини та передачі її у власність територіальної громади. Крім того нотаріус вчиняє нотаріальні дії щодо охорони відумерлої спадщини, що також вказує на необхідність комплексного дослідження відносин стосовно визнання судом відумерлої спадщини та передачі її у власність територіальної громади. Доведено, що правовий режим відумерлої спадщини, яка перебуває на окупованих територіях України, визнається на підставі Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».