ОКРЕМІ АСПЕКТИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ В ГРУЗІЇ

Анотація

У статті аналізується досвід Грузії в частині нормативно-правового забезпечення протидії домашньому насильству. Зазначається, що законодавець цієї держави докладає значних зусиль в частині покращення динаміки поширення актів делінквентної поведінки, пов’язаних із домашнім насильством, що вилилось у прийнятті Закону «Про запобігання насильства щодо жінок та (або) домашньому насильству, захист і допомогу жертвам насильства», а також у виокремленні домашнього насильства в якості самостійного складу злочину. Наголошується на тому, що законодавець Грузії, на відміну від законодавця України, виокремлює шість форм домашнього насильства – крім традиційних фізичної, психологічної, сексуальної та економічної також розкриваються зневага (розуміється незадоволення одним із батьків (або обома), іншими законними представниками або (та) іншими відповідальними особами фізичних або психологічних потреб неповнолітніх, неубезпечення їх від небезпеки, обмеження права на базове навчання, нездійснення реєстрації народження, діянь, необхідних для користування медичними та іншими послугами якщо один із батьків (або обидва), інші законні представники або (та) інші відповідальні особи володіють необхідною інформацією, можливістю та доступом до відповідних послуг) та примус (фізичний або психологічний примус людини виконувати або не виконувати діяння, виконання або невиконання якого є її правом, або підлягає впливу проти своєї волі). Зазначається, що відповідно до КК Грузії домашнє насильство – самостійний склад кримінального правопорушення, передбачений ст. 126-1. На відміну від ст. 126-1 КК України, згадана норма закону про кримінальну відповідальність Грузії не передбачає систематичність в якості обов’язкової ознаки об’єктивної сторони складу злочину. Крім того, остання норма передбачає кваліфікуючі ознаки – повторність, вчинення злочину відносно неповнолітнього тощо. На підставі аналізу положень ст. 126-1 КК Грузії сформовано пропозиції щодо модернізації положень ст. 126-1 КК України.