АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ТА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО В РЕСПУБЛІЦІ УЗБЕКИСТАН

Анотація

У статті аналізується досвід Республіки Узбекистан в частині адміністративно-правового та кримінально-правового регулювання відповідальності за домашнє насильство. Зазначається, що в Республіці Узбекистан відсутній спеціальний нормативно-правовий акт, присвячений питанню запобігання та протидії домашньому насильству. Одним з основних документів, що регулює це питання є Закон «Про захист жінок від утисків та насильства». Наголошується на тому, що залежно від наявності або відсутності певних ознак діяння у вигляді домашнього насильства кваліфікується за ст. ст. 59-2 Кодексу Республіки Узбекистан про адміністративну відповідальність або ж за ст. 126-1 КК Республіки Узбекистан. При цьому, діяння розглядається в якості кримінального правопорушення у випадку, якщо до винного раніше було застосовано адміністративне стягнення за вчинення домашнього насильства, або ж в результаті домашнього насильства винному були заподіяні тілесні ушкодження. Зазначається, що законодавець Республіки Узбекистан виокремлює фізичну форму домашнього насильства більш суспільно небезпечною, ніж економічне та психологічне насильство. Пропонується спроєктувати в КК України досвід Республіки Узбекистан щодо закріплення в якості кваліфікуючих (особливо кваліфікуючих) ознак домашнього насильства заподіяння постраждалому від домашнього насильства різного ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Вказується, що відповідне рішення дозволило б уникнути суперечностей, наявних на сьогоднішній день на практиці, та, як наслідок, сприяло б правильній кваліфікації дій винного та застосуванню до нього найбільш доцільних для його виправлення заходів державного примусу.