ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА МІЖНАРОДНІ ОРІЄНТИРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ У ПУБЛІЧНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ

Анотація

У статті досліджено теоретичні засади та міжнародні орієнтири забезпечення гендерної рівності у публічній службі України. Метою дослідження є визначення значення гендерного, інтерсекційного та організаційного підходів для оцінювання рівних професійних можливостей жінок і чоловіків. Правове регулювання розглянуто у взаємозв’язку міжнародних стандартів, національного закріплення принципу рівності та інституційної трансформації публічної служби. Розкрито соціокультурну зумовленість гендерних ролей. На основі підходу Л. І. Кормич наголошено, що біологічні відмінності не повинні визначати межі соціальної та професійної самореалізації. Охарактеризовано інтерсекційність як підхід до аналізу взаємодії статі з віком, інвалідністю, походженням, соціальним становищем та сімейними обов’язками. Показано, що формально однакові правила можуть створювати неоднакові можливості доступу до посад, навчання та кар’єрного просування. Розглянуто положення Р. М. Кантер про токенізм та значення чисельного представництва для організаційної культури і прийняття рішень. Визначено, що становище меншості може посилювати стереотипне оцінювання та обмежувати професійні можливості. Проаналізовано Рекомендацію Ради ОЕСР щодо гендерної рівності в публічному житті 2015 року як орієнтир розвитку кадрової політики. Розкрито значення прозорого добору за професійними якостями, справедливої оплати праці, усунення прихованих бар’єрів, підзвітності та механізмів оскарження. Уточнено, що реалізація рекомендацій залежить від їх урахування у національних правилах і службових процедурах. Обґрунтовано необхідність поєднання кількісних показників представництва з аналізом доступу до ресурсів, керівних посад та управлінських повноважень. Запропоновано доповнювати дані про кадри опитуваннями службовців та аналізом скарг із дотриманням конфіденційності. Зроблено висновок, що результативність гендерної політики слід оцінювати за фактичними можливостями різних груп реалізовувати професійний потенціал без дискримінації.