НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ НАБУТТЯ ГРОМАДЯНСТВА У ДРУГІЙ РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32782/galician_studies/law-2023-3-1Ключові слова:
інститут громадянства, набуття громадянства, втрата громадянства, законодавство Другої Речі Посполитої.Анотація
Розглянуто процес законодавчого становлення інституту громадянства у Другій Речі Посполитій у 1917–1920-х рр. Висвітлено особливості формування законодавчої бази. Зазначено, що інститут громадянства формувався під впливом міжнародного законодавства. Перші проєкти законодавчого регулювання набуття польського громадянства з’явилися ще до проголошення незалежності Польщі у 1918 р. Вони передбачали автоматичне надання статусу громадянина всім, хто повернувся із вимушеної чи нав’язаної еміграції. Розгляд урядових пропозицій щодо цього питання розпочався у 1919 р. Прийнятий у січні 1920 р. Закон про громадянство було затверджено до прийняття Конституції Другої Речі Посполитої. Водночас питання, пов’язані з громадянством, розглядались у Сеймі й під час роботи над майбутньою Конституцією. Згідно із Законом 1920 р. у Польщі проголошувався принцип єдиного громадянства. Польським громадянином могла стати особа, яка проживала на території Польської держави і не була громадянином іншої держави, народилась на території Польщі, мала право на польське громадянство згідно з міжнародними договорами. Також громадянами могли стати поляки, які проживали на територіях інших держав, за умови повернення до Польщі, відмови від іншого громадянства та представлення доказів свого польського походження в адміністративні органи влади. Громадянство набувалось внаслідок народження, шляхом уповноваження, визнання або усиновлення, для жінок – шляхом одруження, також через надання або прийняття на державну чи військову службу у Польщі. У роботі розглядаються шляхи набуття, втрати громадянства та винятки із правил набуття громадянства. Прийнятий Сеймом Закон про громадянство доповнювався окремими, фактично пояснюючими постановами Міністра внутрішніх справ Другої Речі Посполитої. Також у 1938 р. був прийнятий окремий Закон про позбавлення громадянства. Законодавча база, створена на початку 20-х рр., щодо набуття, позбавлення та втрати громадянства діяла із невеликими змінами до закінчення Другої світової війни.
Посилання
Malec D. Obywatelstwo państwa polskiego w świetle orzecznictwa Najwyższego Trybunału Administracyjnego 1922–1939. Miscellanea Historico-Iuridica. 2015. 14(2). P. 73–96.
Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych w przedmiocie wykonania ustawy z dnia 20 stycznia 1920 r. o obywatelstwie Państwa Polskiego. Dziennik Ustaw. 1920. Nr. 52. Poz. 320.
Sobolewski W. Zarys nauki o państwie i prawa administracyjnego wraz z tekstem konstytucji: pytania i odpowiedzi dla użytku szkół policji państwowej: (wedle wykładu Wł. Sobolewskiego nadkomisarza Komendy Głównej P.P.). Warszawa : F. Hoesick, 1921. 75 p.
Sprawozdanie stenograficzne z 107 posiedzenia Sejmu Ustawodawczego w dniu 8 stycznia 1920 r. 1920. ł. CVII/5- CVII/6.
Sprawozdanie stenograficzne z 112 posiedzenia Sejmu Ustawodawczego w dniu 20 stycznia 1920 r. 1920. ł. CXII/3-CXII/23.
Starzyński, S. Obywatelstwo Państwa Polskiego. Kraków, nakł. Krakowskiej Spółki Wydawniczej. 1921. 50 p.
Ustawa z dnia 2 kwietnia 2009 r. o obywatelstwie polskim. Dziennik Ustaw. 2012. poz. 161. URL: https://isap. sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20120000161/U/D20120161Lj.pdf (дата звернення: 25.09.2023).
Ustawa z dnia 20 stycznia 1920 roku o obywatelstwie Państwa Polskiego. Dziennik Ustaw. 1920. Nr 7. Poz. 44.
Ustawa z dnia 31 marca 1938 r. o pozbawianiu obywatelstwa. Dziennik Ustaw. 1938. Nr 22. Poz. 191.
Ustawa z dnia 28 kwietnia 1946 r. o obywatelstwie Państwa Polskiego osób narodowości polskiej zamieszkałych na obszarze Ziem Odzyskanych. Dziennik Ustaw. 1946. Nr 15. Poz. 106.
Weredyńska-Szpakowska M. Podstawy prawne nabycia obywatelstwa polskiego po 1918 roku–ziemie byłego zaboru austriackiego. Studia z Dziejów Państwa i Prawa. 2016. 19(1). P. 221–244
Zieliński K. Kwestia obywatelstwa polskiego dla repatriantów, reemigrantów i uchodźców z Rosji w latach 1918–1922: regulacje prawne a praktyka urzędnicza. Dzieje Najnowsze. 2001. 33(4). P. 23–36.
