ОБМЕЖЕННЯ ПРАВА НА ПРАЦЮ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

У статті висвітлено актуальні станом на сьогодні проблеми, насамперед в частині забезпечення основного права кожної людини, а саме – права на працю в умовах воєнного стану та меж, якими воно обмежується. Варто зауважити, що у весь перелік, так би мовити, допустимих обмежувальних прав під час дії воєнного стану у межах тимчасових обмежень визначений спеціальним законом, який є основним у застосуванні для повного забезпечення тій чи іншій людині права на працю. Звертаю увагу, що право на працю у мирний час забезпечувалось передбаченими обов’язком держави створювати усім громадянам нашої держави вільні та рівні умови для повного здійснення даного права. Право на працю розкривається через низку принципів трудового права, до яких можна віднести: добровільність, заборона примусової праці, свободу праці та недопущення дискримінації. З обмеженням права на працю громадян під час війни одночасно обмежується право кожного працівника як особливої категорії працівників в частині належності, безпечності та здорових умов праці. Поряд з тим у своїх міжнародних зобов’язаннях наша держава взяла на себе основний обов’язок – не застосовувати до громадян своєї держави у сфері праці будь-яку форму в частині примусової або ж обов’язкової праці. Залучення громадян до суспільно корисної праці у формі трудової повинності чи будь-які інші обмеження в сфері організації права на працю, які прямо передбачені законом, примусовою працею вважатися не можуть. Поряд з цим, обмежуючи право на працю, під час дії воєнного стану в нашій державі, допускають переведення працівника на ту роботу, яка виходить за межі його трудових функцій та без згоди на те самого працівника. Однак такі переведення не допускаються в ту місцевість, на території якої можуть тривати активні бойові дії. Одночасно право особи на заробітну плату, найнижчу від розміру, який встановлений законом, частково зберігається за працівником, в свою чергу, право особи на своєчасне одержання винагороди за таку працю обмежується. Обмеження права на працю є тимчасове та є правом, а не обов’язком роботодавця.