ОСОБЛИВОСТІ ІНСТИТУТУ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/galician_studies/law-2023-3-8Ключові слова:
кримінальне правопорушення, відшкодування шкоди, добровільне відшкодування, цивільний позов, підозрюваний, обвинувачений.Анотація
Стаття присвячена дослідженню та аналізу особливостей інституту відшкодування шкоди в кримінальному процесі України. Ґрунтовно проаналізовано нормативно-правові акти, що регулюють відшкодування шкоди, зокрема Кримінальний процесуальний кодекс України. Розглянуто публікації науковців і практиків, де висвітлено актуальні проблеми, що виникають у разі звернення до суду із цивільним позовом у порядку кримінального провадження, неможливості його доповнення чи уточнення, а також врахування вимог розумності і справедливості під час визначення розміру відшкодування. З’ясовано, що в кримінальному процесі цивільний позивач не може подати зустрічний позов або відкласти розгляд справи у зв’язку з його неявкою. Однак цивільний позивач має право подати такий позов у порядку цивільного судочинства, якщо він не подав його під час кримінального провадження. Розкрито проблемні питання, які виникають у разі добровільного відшкодування шкоди підозрюваним, обвинуваченим чи іншою фізичною або юридичною особою за її згодою. Визначено, що добровільність є правом особи, а не обов’язком згідно з чинним кримінально-процесуальним законодавством України. Акцентовано, що необхідно враховувати вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, під час призначення відшкодування, які повинні бути відображені в обвинувальному акті. Визначено, що інститут відшкодування шкоди в кримінальному процесі України потребує подальшого наукового дослідження, вивчення та врегулювання на законодавчому рівні, адже на практиці виникають питання і проблеми, розв’язання яких неможливе через відсутність чітких процесуальних норм. Запропоновано внести зміни та доповнення до КПК України. На підставі проведеного дослідження констатовано, що застосування інституту відшкодування може бути ефективним інструментом захисту прав потерпілого, проте воно повинно відповідати вимогам КПК України та іншим нормативно-правовим актам та забезпечувати права та законні інтереси всіх сторін.
Посилання
Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України вiд 13.04.2012. № 4651-VI. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (дата звернення: 10.09.23).
Глобенко Г.І. До питання відшкодування (компенсації) шкоди потерпілому у кримінальному процесі України. Право і Безпека. 2017. № 2 (65). С. 71–75. URL: https://dspace.univd.edu.ua/items/615c57e3-081b-4a03- bd48-126bb8e39fbf.
Новіков О.В. Правове регулювання відшкодування збитків, шкоди, завданих унаслідок вчинення корупційних правопорушень. Часопис Київського університету права. 2017. № 4. С. 221–225. URL:http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Chkup_2017_4_51.
Миколенко О.М. Добровільне відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди. Закарпатські правові читання : матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції. Ужгород, 2017. С. 353–357.
Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 12. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/v0012700-05#Text (дата звернення: 12.09.2023).
Євхутич І.М., Сенкевич І.Р. Цивільний позов у кримінальному процесі: доцільність та необхідність. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2018. № 1, с. 250–258. URL: https://www. researchgate.net/publication/337754449_Peculiarities_of_Civil_Actions_in_Criminal_Procedure.
Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду : Закон України від 1 грудня 1994 р. № 266/94-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 12.09.2023).