ЮРИДИЧНІ ОЗНАКИ ПРАВА НА НЕДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Анотація

У статті звертається увага на те, що однією із сучасних тенденцій розвитку права соціального забезпечення як самостійної галузі права є розширення меж її предмету за рахунок включення до кола суспільних відносин, що його формують, нових, якими є відносини із недержавного соціального забезпечення. Аргументується комплексний характер права на соціальний захист, який дозволяє недержавне соціальне забезпечення розглядати як його частину (компонент, елемент тощо). Воно є одним із основних прав людини, походить від фундаментального – права на життя, є позитивним, а не природнім. Зазначається, що право на недержавне соціальне забезпечення належить кожному, як і право на соціальний захист в цілому (а не лише громадянам, як зазначається у ст. 46 Конституції України). Встановлюється, що досліджуване право є позатериторіальним. Робиться висновок про дуалістичну природу досліджуваного права, адже, перш за все, за допомогою нього задовольняється інтерес окремої особи, що полягає в усуненні або зменшенні негативного впливу соціального ризику, або попередженні його виникнення; крім цього, за рахунок нього здійснюється соціальна функція держави в цілому та створюється основа для можливості вимагати від зобов’язальних суб’єктів соціального захисту. Доводиться, що праву на недержавне соціальне забезпечення на сучасному етапі розвитку системи соціального захисту в Україні властиві: індивідуальний характер (проте воно може належати і сім’ї у разі, якщо саме сім’ї як єдиному цілому надається спеціальний правовий статус), змішана правова природа із домінуванням публічних засад, майнова основа. Це право здійснюється для профілактики, ліквідації, зменшення негативного впливу соціальних ризиків. Дослідження окремих аспектів його реалізації буде важливим і цінним для доктрини права соціального забезпечення та практики забезпечення цього права.