ПРАВОВІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРИЙОМНИХ СІМЕЙ ТА ДИТЯЧИХ БУДИНКІВ СІМЕЙНОГО ТИПУ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ

Анотація

У статті аналізується правове регулювання діяльності прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ) в Україні з акцентом на проблеми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сімейні форми виховання. Однією з основних проблем є надання житла батькам-вихователям ДБСТ. Деякі з них змушені приймати дітей у свої власні помешкання, що створює фінансову відповідальність для самих вихователів, оскільки відсутні гарантії компенсації витрат у разі припинення діяльності ДБСТ або досягнення вихованцями повноліття.Також розглядаються питання правового статусу батьків-вихователів після припинення діяльності ДБСТ, коли вони змушені звільняти службове житло, що створює додаткові труднощі, особливо за відсутності іншого житла. Наголошується на проблемі недостатньої ефективності програм соціальної адаптації дітей-сиріт після досягнення ними повноліття, що призводить до відсутності житла та працевлаштування, що ускладнює їхнє життя.Додатково увага приділяється правовому статусу осіб, які виконують функції виховання в прийомних сім’ях та ДБСТ. Виявляється, що ці особи не мають повного обсягу прав, як біологічні батьки, що породжує правову невизначеність та ризики для дітей. Стаття пропонує можливість вдосконалення законодавства, зокрема запровадження гарантій для забезпечення стабільності правового статусу батьків-вихователів.Приділено увагу аналізу проекту законодавчих змін щодо удосконалення механізмів захисту прав та інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та інших вразливих груп дітей, особливо в частині необхідності з’ясування поняття «спеціалізовані прийомні сім'ї», які працюватимуть з дітьми, що мають особливі потреби. Стаття також пропонує напрямки вдосконалення законодавства для забезпечення всебічного розвитку дітей з функціональними обмеженнями в сімейному середовищі. Загалом, підкреслюється необхідність удосконалення законодавства в галузі сімейного виховання для забезпечення належної підтримки вихователів та дітей, а також створення стабільної правової основи для ефективного функціонування сімейних форм виховання в Україні.