МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ ТРАДИЦІЇ КОЗАЦЬКОЇ ЕПОХИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/galician_studies/law-2024-6-1Ключові слова:
право, природне право, правовий звичай, загальне право, юснатуралізм, морально-етичні засади, справедливість, добросовісність, спільне благо, здоровий глузд, людська гідністьАнотація
Мета статті – висвітлення проблеми морально-етичних засад української правової традиції епохи Козаччини. Правове реформування, яке необхідне сучасній Україні, не може відбуватися без звернення до національної правової традиції, її ціннісно-смислового наповнення, і найперше морально-етичного, бо мораль є універсальним регулятором суспільних відносин і одним з найважливіших чинників духовно-культурного становлення людини. Тому дослідження національної правової традиції в плані її морально-етичного змісту нині є актуальною науковою проблемою. Методологія дослідження: в роботі застосовано комплексний принцип, використано низку підходів та методів: філософських, зокрема, юснатуралістичний, аксіологічний, екзистенціальний, герменевтичний – для дослідження права та моралі як духовно-культурних феноменів; спеціально-правового плану – історично-правовий для пояснення особливостей розвитку права в епоху Козаччини; загальнонаукові методи – аналізу, синтезу, об’єктивності, теоретичного моделювання тощо. Наукова новизна. Козацька держава, порівняно із Московією, реально розвивала право, його смисловий вимір в розмаїтих формах на юснатуралістичних засадах в той час, коли московити зосередили увагу на єдиній формі, якою був закон із довільним змістом. Козацьке право творилося як культурний феномен – на основі способу життя народу, на його ментальності, прихильності до правди-справедливості, людської гідності, спільного блага – цінності, що ніколи не випадали з поля зору громади, моральних принципів та смислів, релігійних цінностей і заповідей. Висновки. Звичаєве право козацької епохи, будучи наповнене змістовно народною мораллю, і було юридизованою мораллю. Так само загальне право Козаччини, яке було одним із кращих взірців європейського права, як і звичаєве право, було природним, творилося спільно, колективно, зі здорового глузду, совісті та права справедливості. Свідченням нерозривності права та морально-етичних цінностей та смислів є відомий нормативний акт того часу «Конституція Пилипа Орлика». Філософсько-правові погляди професорів КМА також є свідченням симбіозу права та моралі.
Посилання
Бордун-Комар Н. І. Захист прав людини в Україні в контексті основних типів праворозуміння. Дис. … к. ю.н. : 12.00.12 – філософія права. Київ, 2021. 247с.
Братасюк М.Г. Природно-правова парадигма як концептуальна основа сучасного правового розвитку. Доктринальні засади розвитку держави і права: національні та міжнародні тенденції. Монографія / заг. ред. проф. Бошицького Ю. Л. Київський ун-т права. К. : Видавництво Ліра-К, 2014. 440 с.
Веклич В.О. Норми права та норми моралі за сучасних умов: потенціал для розвитку або деградації. Публічне та приватне право. 2019. №5. Т.1. С. 16–21.
Винарчик О.П. Злочин, покарання та судочинство за «Руською Правдою» Міжнародне та національне законодавство: способи удосконалення. (29–30 березня 2019). Міжнародна науково-практична конференція. Дніпро. 2019. 200 с. С. 11–15.
Бервено С., Романченко О. Співвідношення права і моралі в регулюванні суспільних відносин на сучасному етапі. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Право». 2017. Вип. 23. С. 12–14.
Градова В.Г. Ідея верховенства права в українській правовій традиції : дис. … к.ю.н.: 12.00.12. Київ, 2013. 251 с. URL: https://mydisser.com/en/catalog/view/6/825/13423.html
Грушевський М. Історія України-Руси. Грушевський М. Історія України-Руси: в ІІ Т. К. : Наукова думка, 1994. Т. 5 : Суспільно-політичний та церковний устрій і відносини в українсько-руських землях ХІV–ХVІІ віків.
Гуцуляк Ю.В. Природа як осередок розгортання правового змісту у суспільних відносинах: онтологічно-правовий контекст. Журнал східноєвропейського права. 2021. № 94. С. 16–21. URL: the Journal of Eastern European Law / Журнал східноєвропейського права. 2021. № 94. (easternlaw.com.ua).
Захарченко П.П. Історія українського права. [Текст] : навч. посіб. Київ : ВД «Освіта України», 2019. 436 с.
Калиновський Ю. Ю. Правосвідомість українського суспільства: ґенеза та сучасність : монографія. Х. : Право, 2008. 288 с.
Лобода Ю. П. Правова традиція українського народу (Феномен та об’єкт загальнотеоретичного дискурсу). Львів : Світ, 2009. С. 87.
Макінтайр Е. Після чесноти: Дослідження з теорії моралі /пер. з англ. К. : Дух і літера, 2002. С. 3–9.
Мірошниченко М., Мурашин О. Методологічна роль локальних та загальних правових традицій у формуванні правового стилю як критерію типології правових систем. / Братасюк М., Мурашин О., Темченко В. та ін. Контамінація раціонального та ірраціонального в методології правознавства. К.: Вид-во Європейського ун-ту. 2013. 262 с. С. 173–197.
Хвойницька Х.М. Легітимація природного права в Україні та європейська юснатуралістична традиція. Дис. … к.ф.н. : 09.00.05. Львів, 2013. 199 с.
Шевцова А. Відродження та розвиток національної правової традиції як засада правового реформування сучасної України. KELM (Республіка Польща). 2020. № 4 (32) vol. 2. C. 203–209.
Шевченко О.О., Вовк О.Й., Капелюшний В.П. та ін. Історія українського права. / За ред. О.О. Шевченка. Київ: Олан, 2001. 214 с.
Стратій Я. Ідеї природного права і суспільного договору на службі петровського абсолютизму («Правда волі монаршої» Теофана Прокоповича). Україна ХVП століття. Суспільство, філософія. Культура. К. : Критика. 2005. С. 128–150.
Наливайко Д. Козацька християнська республіка. Запорізька Січ у західноєвропейських літературних пам’ятках. Київ, 1992. 287 с.
Карнаух Б. Взаємодія моралі та права у світлі проблеми екзистенції природного права. Філософські обрії. 2008. № 19. С. 250–260.
Скринник М. Історико-філософський контекст становлення української ідентичності. Львів: ТЗОВ «БІЗНЕС ШКОЛА УБС». 2018. 214 с.
Козачинський М. Конспект курсу лекцій «Філософія Арістотеліса», читаних 1743 року в Києво-Могилянській академії. Політологічні читання. Українсько-канадський щоквартальник. 1993. № 3. С. 90–118.
Шевченко О.О. Звичаєве право України ІХ–ХІХ століть. Монографія. Київ, 2012. 200с.
Угода та Конституція Пилипа Орлика. Історія держави та права України. Хрестоматія. За ред. О.Шевченка. Київ: «Вентурі». 1996. С. 118–128.
Кониський Г. Філософські твори : у 2 т. / пер. з лат., упор., передм. та прим. М.В. Кашуби. К. : Наук. думка, 1990. Т. 1. 494 с.
