ЕКСТРАДИЦІЯ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Анотація

У статті досліджено правову природу інституту екстрадиції у кримінальному провадженні, його нормативно-правове регулювання та практичні аспекти застосування. Розкрито поняття та сутність екстрадиції, її види та форми, а також підстави та умови здійснення.Визначено актуальність проблеми видачі осіб у контексті міжнародного співробітництва в боротьбі з транснаціональною злочинністю. Проаналізовано законодавчі акти України та міжнародні договори. Розкрито поняття екстрадиції як правового механізму, спрямованого на видачу осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, з метою їх кримінального переслідування або виконання вироку.Розглянуто механізми тимчасового та екстрадиційного арешту, особливості спрощеного порядку екстрадиції, а також проблеми, що виникають у процесі міжнародного співробітництва в сфері видачі осіб. Окрему увагу приділено класифікації процедур екстрадиції на загальний та спрощений порядок, описано їх етапи, особливості та підстави для відмови у видачі особи.У статті також проаналізовано дослідження вітчизняних науковців, аналіз функції екстрадиції та підстави у кримінальному провадженні, етапи та основні принципи здійснення екстрадиції.Розглянуто також функціональні аспекти екстрадиції: загальні (нормотворча, імплементаційна, міжнародно-дипломатична) та спеціальні (охоронна, регулятивна, правозабезпечувальна). Робота ґрунтується на положеннях КПК України, міжнародно-правових актах та наукових джерелах, що дозволяє зробити висновки про ефективність та проблематику екстрадиційної практики в Україні. У висновках запропоновано шляхи вдосконалення законодавства України у сфері екстрадиції, що передбачають спрощення екстрадиційних процедур, посилення судового контролю та дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини.