ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РОЗУМІННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА

Анотація

Статтю присвячено дослідженню ефективності адміністративного судочинства як самостійної правової категорії та визначенню її місця у системі загальнотеоретичних уявлень про ефективність права. Простежено еволюцію наукових підходів до розуміння ефективності правових норм – від класичної концепції співвідношення мети правового регулювання та досягнутого результату до сучасного комплексного підходу, що охоплює якість правового впливу, пропорційність витрат, соціальну корисність результату та забезпечення прав людини. Показано вплив конституційної трансформації української правової системи та утвердження людиноцентричної моделі права на переосмислення критеріїв ефективності правового регулювання. Обґрунтовано, що безпосереднє застосування категорії ефективності правових норм до адміністративного судочинства є методологічно недостатнім, оскільки об’єктом оцінювання у сфері судочинства виступає не нормативний припис, а результат здійснення судового захисту конкретного суб’єктивного публічного права. Доведено, що ефективність адміністративного судочинства має визначатися не лише законністю та обґрунтованістю судового рішення, а насамперед ступенем відновлення порушеної правової позиції приватної особи, забезпеченням реального поновлення її прав, свобод та законних інтересів. Проаналізовано основні загальнотеоретичні концепції ефективності права, критично оцінено їх застосовність до адміністративного судочинства та визначено межі використання традиційного цільового підходу. Встановлено, що оцінювання ефективності судового захисту потребує врахування причинно- наслідкового зв’язку між діяльністю суду та досягнутим результатом, а також співвідношення отриманого правового ефекту із часовими, організаційними та матеріальними витратами, необхідними для його досягнення. Зроблено висновок, що ефективність адміністративного судочинства є комплексною юридичною категорією, яка характеризує здатність адміністративного суду забезпечити своєчасне, повне та реальне поновлення порушених суб’єктивних публічних прав шляхом здійснення справедливого й результативного судового захисту.