МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ У СФЕРІ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ

Анотація

Метою статті є обґрунтування системи методів наукового дослідження діяльності Державного бюро розслідувань у сфері протидії корупції, з’ясування методологічного значення кожного з елементів цієї системи та розроблення авторської методологічної моделі дослідження зазначеної проблематики. Стаття присвячена обґрунтуванню методології наукового дослідження діяльності Державного бюро розслідувань у сфері протидії корупції. Розкрито систему методів наукового пізнання, застосування яких дає змогу здійснити всебічний та об’єктивний аналіз правового статусу, компетенції та практичної діяльності Державного бюро розслідувань як суб’єкта протидії корупційним правопорушенням. Охарактеризовано методологічне значення філософських, загальнонаукових та спеціально-юридичних методів дослідження, зокрема діалектичного, історико-правового, формально-юридичного, системно-структурного, функціонального, порівняльно-правового, статистичного, документального та соціологічного методів. Особливу увагу приділено методиці аналізу емпіричної бази дослідження, представленої офіційними звітами Державного бюро розслідувань за 2018, 2023 та 2024 роки, а також матеріалами конкретних правозастосовних випадків, пов’язаних із виявленням необґрунтованих активів та реалізацією Стратегії повернення активів на 2023–2025 роки. Обґрунтовано доцільність застосування міждисциплінарного підходу до вивчення досліджуваної проблематики з урахуванням поєднання в діяльності Державного бюро розслідувань кримінально-процесуальної, адміністративно-правової та цивільно-процесуальної складових. Визначено критерії достовірності та валідності отримуваних у процесі дослідження наукових результатів. Сформульовано авторську методологічну модель дослідження діяльності Державного бюро розслідувань у сфері протидії корупції, що охоплює п’ять послідовних етапів наукового пізнання. Встановлено, що визначальне методологічне значення для дослідження досліджуваної проблематики мають діалектичний, історико-правовий, формально-юридичний, системно-структурний, функціональний, порівняльно-правовий, статистичний, документальний та соціологічний методи, кожен із яких виконує самостійну пізнавальну функцію та водночас доповнює інші методи в межах цілісної методологічної системи.