АНГЛІЙСЬКА ДОКТРИНА СУДОВОЇ АРГУМЕНТАЦІЇ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПОРІВНЯЛЬНОГО ПРАВОЗНАВСТВА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/galician_studies/law-2024-5-2

Ключові слова:

юридична аргументація, судові рішення, аргументація, порівняльне правознавство

Анотація

У сучасних умовах розвитку доктрини і практики конституціоналізму, об’єктивованих процесами конституційної модернізації та трансформації конституційно-правових інститутів, комплексне дослідження обґрунтованості судових рішень є одним із першочергових завдань як доктрини конституційного права, так і теорії права. Завдання здійснення правосуддя відповідно до закону іноді може вимагати, зокрема, щоб ті ціннісні судження, які притаманні конституційному ладу, але не виражені або лише недосконало виражені в новітніх правових текстах, були виявлені та реалізовані в реальних рішеннях – у процесі обґрунтування відповідного рішення. Наразі необхідним є наукове вивчення юридичної аргументації у її формі, основним аналізом якої є предметний зміст аргументу, з дотриманням моралі, з огляду на постійні виклики у конституційному судочинстві та вимогу критичного мислення з боку судді при застосуванні соціальної справедливості. Судові рішення є найважливішим результатом у системі правосуддя. Інтерес до досліджень, що стоять за цими рішеннями, значно зріс. Вивчення судової аргументації здійснюється переважно в рамках теорій юридичної аргументації, які були розроблені з другої половини 20-го століття. У цих теоріях відмінність між легкою та складною справою є фундаментальною. У цій статті ми розглядаємо цю відмінність, але на прикладі іншого типу справ. Суддя, далекий від логіки і застосовуючи так званий «практичний розум», насправді є помилковою, обмеженою людиною і, перш за все, усвідомлює порушення не тільки правових, а й моральних цінностей у наших суспільствах.

Посилання

Constitutionality of Normative Acts: Essence, Methodology of Assessment and System of Ensuring in Ukraine: Monograph / S.V. Riznyk. Lviv: Ivan Franko National University of Lviv, 2020, 542 p.

Coteño Muñoz A. Transparencia (judicial). EUNOMÍA. Revista En Cultura De La Legalidad, 2019. 16, 198–218.

Erving Goffman, Asiles, Paris : Éditions de Minuit, 1968.

Frederick Schauer. «Neutrality and Judicial Review», Law and Philosophy, 22 (3–4), 2003, p. 217–240, note 23.

Gratzinger and Gratzingerova v. Czech Republic. Application no. 57325/00. ULR: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-83256

Jürgen Habermas, Raison et légitimité. Problèmes de légitimation dans le capitalisme avancé, Paris, Payot, 1978.

Pierre Rosanvallon, La légitimité démocratique : impartialité, réflexivité, proximité, Paris, Le Seuil, 2008.

R v Sussex justices (1924) I KB, 256, per Lord Hewart, p. 259.

Shcherbanyuk Oksana. Principles of law in the argumentation of decisions of constitutional courts. Bulletin of the Constitutional Court of Ukraine No. 5/2021. p. 102–109.

Wenger V. M. Transparency as a principle of public authorities’ activity. Scientific notes of NaUKMA. Legal sciences 2017. Vol. 200. p. 79–84.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-21

Номер

Розділ

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО