КОСМІЧНЕ ПЕРЕХРЕСТЯ ІНТЕРЕСІВ: МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГЕОСТАЦІОНАРНОЇ ОРБІТИ

Анотація

Статтю присвячено аналізу міжнародного-правового статусу геостаціонарної орбіти як унікального дефіцитного природного ресурсу з метою визначення оптимальної моделі регулювання людської діяльності щодо її використання. Основну увагу приділено режимам непривласнення, справедливого розподілу, розповсюдження окремих суверенних прав та принципу загальної спадщини людства.Проаналізовано принципи міжнародного космічного права, що визначають геостаціонарну орбіту правовим простором неволодіння, спільним міжнародним простором – res communis, в якому заборонені державні претензії, випробування зброї та наукова таємниця. Обґрунтовано, що Договір про Місяць перетворив res communis на регламентований простір, для якого спільними є не тільки використання, але і управління. Однак одночасно зумовив значну кількість дискусій у зв’язку з тим, що Космос може бути об’єктом просторового розподілу, але не розподілу прибутку.Встановлено правові наслідки Боготської декларації, що намагалась перетворити геостаціонарну орбіту на власність екваторіальних держав. Відзначено правотворчу діяльність Міжнародного союзу електрозв’язку, місією якого є планування використання геостаціонарної орбіти на глобальній та недискримінаційній основі з врахуванням особливих потреб та географічного розташування окремих країн. Окреслено тенденції формування правового режиму експлуатації ресурсів небесних тіл, пов’язані із Домовленостями щодо програми «Артеміда» та комерціалізацією космічної діяльності. Доводиться думка про можливість адаптації окремих принципів міжнародного морського права до визначення правового статусу геостаціонарної орбіти з огляду на необхідність забезпечення справедливого доступу до обмежених ресурсів, міжнародного управління, збереження глобального блага, підтримки країн, що не мають доступу до технологій. Обґрунтовано необхідність зміни, удосконалення й розвиту світового космічного правопорядку.