ПРАВО НА ЗАБУТТЯ: ВІД ТЕОРЕТИЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ДО ЗАКОНОДАВЧОЇ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ В УКРАЇНІ

Автор(и)

  • Ірина Олександрівна Гелецька Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка https://orcid.org/0000-0002-8773-1361

DOI:

https://doi.org/10.32782/galician_studies/law-2025-11-1

Ключові слова:

право на забуття, приватність, персональні дані, цифрова ідентичність, деіндексація, видалення інформації, свобода слова, баланс інтересів

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню права на забуття як новітньої форми реалізації права на приватне життя у цифрову епоху та аналізу особливостей його законодавчої імплементації в Україні. Актуальність проблеми зумовлена стрімким зростанням обсягів персональних даних, що циркулюють в електронному середовищі та формують постійну цифрову присутність особи, яка часто виходить за межі її контролю. У таких умовах виникає потреба у правових механізмах, що дозволяють людині управляти власною цифровою ідентичністю, зокрема вимагати видалення або обмеження поширення застарілої чи такої, що завдає шкоди, інформації. У роботі проаналізовано еволюцію права на забуття від доктринальної концепції до міжнародного нормативного закріплення, зокрема після рішення Суду ЄС у справі Google Spain v. AEPD and Costeja González, що визначило баланс між приватністю та свободою інформації. Показано, що це право є логічним продовженням розвитку інституту приватності та спрямоване на захист репутації, автономії й актуального публічного образу особи. Особливу увагу приділено проєкту статті 302-2 Цивільного кодексу України, який запроваджує право на забуття на національному рівні. Позитивними аспектами законопроєкту визначено коректне розмежування механізмів видалення та деіндексації, а також запровадження системи винятків, що гарантують захист свободи слова та доступу до суспільно важливої інформації. Водночас виявлено низку істотних проблем: відсутність чіткої процедури реалізації права, надмірна суб’єктивність критеріїв оцінки актуальності інформації, ризики правової невизначеності та виникнення «ефекту Стрейзанд», коли спроба приховати дані призводить до їх ширшого розповсюдження. У підсумку обґрунтовано, що для ефективного впровадження права на забуття в Україні необхідними є подальше нормативне доопрацювання, створення чіткої процесуальної моделі його реалізації та формування сталих підходів судової практики на основі європейських стандартів.

Посилання

Максимюк О. Право бути забутим. Сьогодні і майбутнє. Блог Чернівецького юридичного факультету. 13.06.2022. URL: https://law.chnu.edu.ua/pravo-buty-zabutym-sohodennia-ta-maibutnie/

Маложон О.І. Четверте покоління прав людини в контексті української сучасності. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. №12. С. 41–44. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2021-12/6

Литвиненко А.А. Реалізація права на забуття в контексті знищення персональних даних осіб щодо їхньої судимості чи підозри в скоєнні ними злочинів: практика Європейського Суду з прав людини та судів США. Часопис Київського університету права. 2019. № 4. С. 379–389. DOI: https://doi.org/10.36695/2219-5521.4.2019.67

Совгиря О., Ремінська Ю. Право на забуття: міркування з точки зору конституційно-правової «матерії». Український часопис конституційного права. 2021. № 3. С. 24–35. DOI: https://doi.org/10.30970/jcl.3.2021.2

Батиргареєва В.С. Право на забуття у парадигмі “глобального села”: до питання реалізації. Інформація і право. 2024. № 2(49). C. 76–92. DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2024.2(49).306139

Донченко А.Я. Право на забуття в Україні та країнах Європи: загальнотеоретичні підходи та судова практика. Актуальні проблеми права: теорія і практика. 2024. № 2 (48). С. 72–84. DOI: https://doi.org/10.33216/2218-5461/2024-48-2-72-84

Серєбряк С.В. Особливості правового регулювання цифрових прав людини. Актуальні проблеми права: теорія і практика. 2025. №1 (49). С. 261–275. DOI: https://doi.org/10.33216/2218-5461/2025-49-1-261-272

Размєтаєва Ю. С. Залиште мене у спокої або право бути забутим. Права людини: філософські, теоретико-юридичні та політологічні виміри: статті учасників 1 Міжнародного круглого столу (м. Львів, 28–29 жовтня 2016 року). Львів : видавництво ЛОБФ «Медицина і право», 2017. С. 221–234.

Goldmann Mattias. As Darkness Deepens: The Right to be Forgotten in the Context nl Authoritarian Constitutionalism. German Law Journal. 2020. 21. 46. DOI: https://doi.org/10.1017/glj.2020.18

Право на забуття. Практика ЄСПО та суду ЄС. Спільна інформаційна довідка Агентства Європейського Союзу з фундаментальних прав станом на 28.02.2025р. URL: https://ks.echr.coe.int/documents/d/echr-ks/right-to-beforgotten-ukr

Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку із оновленням (рекодифікацією) положень книги другої. Проект Закону України від 21.09.2025 № 14057. URL: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/57355

Буга В.В., Турбін Д.О. Право на забуття в системі захисту персональних даних. Правовий часопис Донбасу. 2020. № 1 (70). С. 46–53. DOI: https://doi.org/10.32366/2523-4269-2020-70-1-46-53

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-29