КОНЦЕПЦІЯ БЕЗПЕКИ ЛЮДИНИ В АКСІОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ

Анотація

У статті здійснено комплексний філософсько-правовий аналіз концепції безпеки людини в аксіологічному вимірі. Аналізуються ціннісні підстави безпеки людини як комплексного феномену, що поєднує матеріальні та духовні аспекти. Методологічну основу дослідження становить комплекс загальнофілософських, загальнонаукових та спеціально-юридичних методів наукового пізнання. Вихідним є аксіологічний підхід, який дозволяє розглядати концепцію безпеки людини як ціннісно зумовлене явище правової та соціальної реальності. У межах цього підходу безпека людини аналізується не лише як інструмент публічної політики, а як нормативно-ціннісна категорія, пов’язана з людською гідністю, свободою та справедливістю. Застосування філософсько-правового методу дало змогу виявити онтологічні та нормативні підстави концепції безпеки людини у сучасному праворозумінні. У цілому застосована методологія забезпечує цілісне та обґрунтоване дослідження концепції безпеки людини в аксіологічному вимірі та дозволяє розкрити її філософсько-правове значення в сучасному правовому дискурсі. Обґрунтовано, що безпека людини виходить за межі традиційного розуміння безпеки як елементу державної або воєнної політики та постає як самостійна фундаментальна соціальна й правова цінність, тісно пов’язана з ідеями людської гідності, свободи, життя, недоторканності та автономії особи. Показано, що концепція безпеки людини формує людиноцентричну парадигму праворозуміння, у межах якої держава розглядається не як самоціль, а як інструмент забезпечення умов для гідного і безпечного існування людини. Особливу увагу приділено аксіологічному потенціалу конституційного положення про визнання людини найвищою соціальною цінністю як нормативної основи концепції безпеки людини в національному правопорядку. Обґрунтовується теза, що безпека людини є інтегральною цінністю, яка визначає сенс і призначення сучасної правової системи. У статті розкривається взаємозв’язок між різними рівнями безпеки та системою цінностей суспільства, а також аналізуються аксіологічні детермінанти правового забезпечення безпеки людини. Доведено, що інтеграція аксіологічних засад безпеки людини у законодавство та правозастосовну практику сприяє посиленню гарантій прав людини, підвищенню рівня соціальної довіри та гармонізації національної правової системи з європейськими стандартами. Зроблено висновок, що концепція безпеки людини виступає важливим ціннісним орієнтиром розвитку сучасного права в умовах глобальних викликів, суспільної нестабільності та трансформації правових систем.